Тобі...

Страх....

Ти думаєш я не боюся? Не варто гадати, що я безстрашна. Я так само, як і ти, тремчу та боюся...Так! Я дуже боюсь, що помилюсь знов і буду страждати... Намалювавши та вигадавши гарну історію кохання, знов потерплю крах. Але знаєш, не ризикнувши зараз, я так і не зрозумію чи Ти - ...
Читати далі →

За що я його люблю?!

люблю Львів за те, що він затишний. не має значення, де я - почуваюся як вдома, на кухні, в тапочках і з чашкою чаю..

люблю за те, що продавчині в магазинах називають лялею і цікавляться (але по-доброму), як мені вдалося досягнути такого насиченого синього кольору волосся..

за ...
Читати далі →

Думки вголос

Ми кажемо, що любимо Бога, віримо в Нього...
І біси вірують в Нього, та що з того?
Якщо віра без діл мертва!
Любимо?! Ми любимо!?? НІ! Не будьмо лицемірами! Ми не здатні любити поки що... Істинна Любов - Агапе!
Та, що усьому вірить, всього надіється, все покриває, усе зносить.&nb...
Читати далі →

Думки

Ми приходимо у цей світ: народжуємося, живемо - хто як може, вмираємо...
Так відбувається досить довго -  з століття в століття переходить наша Душа! Адже ми - не тіла, а Душі, а Душа безсмертна!  Ким ми тільки не були... Із восьми мільйонів чотириста тисяч видів життя - людське життя...
Читати далі →

Думки вголос

Кожен день людина відчуває страждання. Смерть неминуча! Вона постукає в двері кожного з нас, коли прийде час! Ніхто не здатен контролювати своє життя. Ми всі - маріонетки в руках Бога! Наче актори у театрі, кожен з яких  грає свою роль в виставі під назвою - Життя!
Читати далі →

Взяли в полон

думки
кричать
віршами
вступають
в суперечку
з ударами
серця
роблять
німими
людей
вулиці
тихими
мене
покірною
рабинею
навали слів
змушують
шукати
точну форму
ефемерним
видінням
з туману
ліп...
Читати далі →

А де їх взяти?

вітер
розливає
солоне
соло
по серцях
шар за шаром
зриває
ейфорію
розносить
цвітом
по садах
і зостається
лиш надія
в криницях днів
бездонних
й темних
з яких
не вибратись
ніколи
хіба би
мати крила
...
Читати далі →